Визначення бажаних і можливих тенденцій розвитку окремих показників інвестиційної діяльності, що забезпечують досягнення її головної цілі. У процесі цього етапу виявляються основні параметри розвитку інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію її головної цілі і можуть бути підтримані за рахунок сприятливих умов майбутньої динаміки зовнішніх та внутрішніх чинників. Це дозволяє виявити позитивний вплив розвитку зовнішнього інвестиційного середовища і внутрішнього потенціалу підприємства на забезпечення реалізації головної стратегічної цілі його інвестиційної діяльності. Ретроспективний аналіз тенденцій розвитку основних результативних показників інвестиційної діяльності з урахуванням динаміки факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрів внутрішнього інвестиційного потенціалу підприємства. Основним завданням такого аналізу є виявлення закономірностей і особливостей розвитку найважливіших параметрів інвестиційної діяльності окремих об’єктів стратегічного управління підприємства і встановлення ступеня впливу на них різноманітних зовнішніх й внутрішніх чинників.
Так, наприклад, в рамках політики управління реальними інвестиціями можуть бути розроблені реноваційна політика, політика інноваційного інвестування і т. За своєю сутністю агресивне інвестування – це спекулятивні дії з цінними паперами, якими можуть виступати ті ж акції або облігації. Тільки інвестор працює не з так званим «блакитними фішками», а з цінними паперами компаній другого ешелону, які при коливаннях ринку можуть як підніматися, так і падати в ціні на 10-15% й більше. Крім операцій з акціями та облігаціями, «агресивний» інвестор може працювати на валютному ринку, вкладати гроші в похідні цінних паперів – опціони та ф’ючерси, а також інвестувати в стартапи. Основу підприємницького стилю інвестиційного поводження складає активний пошук ефективних інвестиційних рішень в усіх напрямках і формам інвестиційної діяльності.
РОЗРОБКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Інформаційна система інвестиційного менеджменту має забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський персонал і власників самого підприємства, а й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Ними можуть бути кредитори підприємства, потенційні інвестори, контрагенти підприємства з інвестиційної діяльності, податкові органи, аудиторські фірми, залучені інвестиційні консультанти та експерти, фондова біржа. До внутрішніх користувачів інвестиційної інформації налети директори підприємства, інвестиційні менеджери всіх рівнів, власники (акціонери) підприємства, інші внутрішні користувачі. Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою підприємницької діяльності підприємства (фірми).
Стратегія ефективного власника базується на тому, що інвестор одержує не тільки доступ до певних видів продукції та забезпечення контролю над фінансовими потоками. Його місія полягає також і в підвищенні науково- технічного й виробничо-збутового потенціалу, фінансовому оздоровленні підприємства. Основний доход інвестора є довгостроковим і утворюється в результаті господарської діяльності підприємства. Тому для здійснення цієї стратегії необхідні значні ресурси не тільки на придбання контрольного пакету акцій, але й на розвиток емітента. Коли підприємство стане високорентабельним і його акції зростуть у ціні, інвестор матиме можливість продати свій пакет і одержати значні прибутки. Саме цю стратегію обирають венчурні фонди для фінансування інноваційного бізнесу. Моніторинг зміни вартості окремих активів у портфелі, який здійснюється в комплексі з оцінкою ефективності вкладень у фінансові інструменти.
Крім того, розширення діяльності інститутів спільного інвестування (ІСІ) сприяє розвиткові вітчизняного фондового ринку, зростанню його ліквідності та оптимізації процесів обігу цінних паперів. У свою чергу, ефективність вкладення коштів у інвестиційні фонди є результатом здійснення управління активами таких фондів компаніями з управління активами. Переважна орієнтація на підприємницький стиль львівгаз центр обслуговування споживачів стратегічного управління ІД. Інвестиційна поведінка підприємства в стратегічній перспективі характеризується приростним або підприємницьким стилем, який передбачає постановку стратегічних цілей від досягнутого рівня інвестиційної діяльності з мінімізацією альтернатив прийнятих стратегічних інвестиційних рішень. Формування інвестиційної політики по основних аспектах інвестиційної діяльності.
За відношенням до інвестиційних ризиків розрізнюють три основних типи інвестиційного портфеля — агресивний; помірний (компромісний) і консервативний. Така типізація портфелів заснована на диференціації рівня інвестиційного ризику, на який згоден іти конкретний інвестор у процесі фінансового інвестування. Наступним етапом є визначення загальних вимог та обмежень щодо складу та структури активів фонду. Ця інформація також, як правило, фіксується в інвестиційній декларації фонду та визначає види фінансових інструментів, з яких складатиметься інвестиційний портфель та обмеження щодо часток цих фінансових інструментів.
Такі цілі визначаються за галузевою і регіональною спрямованістю реальних інвестицій, основними їх формами, найважливішими кінцевими результатами. Система цих цілей повинна бути взаємозалежною зі стратегічними цілями розвитку операційної діяльності підприємства. Орієнтація на високий результат інвестиційної діяльності. Кожна стратегічна ціль повинна мати стимулюючий характер для інвестиційних менеджерів, викликати прагнення до їх досягнення, забезпечувати найбільш повне використання інвестиційного потенціалу підприємства. Стратегічні цілі інвестиційної діяльності підприємства являють собою подані у формалізованому вигляді бажані параметри його стратегічної інвестиційної позиції, що дозволяють спрямовувати цю діяльність у довгостроковій перспективі й оцінювати її результати. Експерти інвестиційного ринку вважають, що чим менший капітал має інвестор, тим більше інвестиції мають бути зосереджені в низькоризикових інструментах (депозити, ОВДП тощо).
Що ж таке “корозійні інвестиції”?
В основу стратегічних інвестиційних рішень покладено активний пошук альтернативних варіантів напрямків, форм і методів здійснення інвестиційної діяльності, вибір найкращих із них, побудова на їх основі загальної інвестиційної стратегії і формування механізмів її ефективної реалізації. Формування інвестиційної політики по основних аспектах ІД. Цей етап формування інвестиційної стратегії дозволяє забезпечити інтеграцію цілей і напрямків ІД з основними механізмами їх реалізації. На відміну від інвестиційної стратегії в цілому, інвестиційна політика формується лише по конкретних напрямках ІД підприємства і спрямована на досягнення головної стратегічної цілі. Таким чином, розглянувши особливості формування та управління портфелем цінних паперів, ми дійшли висновку, що неможливо ефективно управляти портфелем ІСІ, виключаючи з цього процесу етап формування самого фонду. Адже на цьому етапі закладаються базові параметри, що в майбутньому будуть визначати ефективність самого фонду в цілому.
Він передбачає пошук альтернатив рішення щодо поставлених стратегічних інвестиційних цілей; їх оцінку з позицій зовнішніх можливостей і загроз, а також реального внутрішнього інвестиційного потенціалу; вибір найприйнятніших з них. Пошук альтернатив, що відповідають поставленим цілям, здійснюється в галузевому і регіональному розрізі, по різноманітних об’єктах стратегічного управління, по реальних і фінансових інвестиціях і т.п. Врахування рівня інвестиційного ризику в процесі прийняття стратегічних інвестиційних рішень. Практично всі основні інвестиційні рішення, що прийняті в процесі формування інвестиційної стратегії, тією або іншою мірою змінюють рівень інвестиційного ризику. У першу чергу, це пов’язано з вибором напрямків і форм інвестиційної діяльності, формуванням інвестиційних ресурсів, впровадженням нових організаційних структур управління Інвестиційною діяльністю.
Є банки, які спеціалізуються на муніципальних випусках, тобто держбанки. Втім ТАСКОМБАНК, мабуть, єдиний банк, який активно займається андеррайтингом та випуском корпоративних облігацій. За кількістю випущених облігацій і досвідом ми наразі попереду і відчуваємо себе впевнено. Наша команда здійснила 50 випусків на загальну суму понад 2,7 млрд грн. Таким чином, у наших клієнтів з’являються нові можливості, вони виходять на нові для себе ринки, зокрема інвестиційні. Разом із тим сам процес емісії передбачає, що клієнти стають більш відкритими для інших гравців, отримують нові можливості залучення коштів, знаходять нових партнерів.